- славнозвісний
- [сла/ўнозв’і/снией]
м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
славнозвісний
Смотреть что такое "славнозвісний" в других словарях:
славнозвісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
славнозвісний — а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. || Який користується особливою популярністю. || чим. Який добре відомий чим небудь … Український тлумачний словник
славнозвісність — ності, ж. Абстр. ім. до славнозвісний … Український тлумачний словник
знаменитий — а, е. 1) Який має широку славу, популярність; славнозвісний. || чим, рідко. Який чим небудь добре відомий. 2) розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудовий … Український тлумачний словник
преславний — а, е. 1) розм. Який надзвичайно уславив себе чим небудь, достойний великої слави. || Відомий дуже широким колам людей; славнозвісний. || Який приносить, приніс комусь велику славу. || ірон. 2) Який викликає велику симпатію; дуже гарний, приємний … Український тлумачний словник
прославлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прославити 1), 2). 2) у знач. прикм.Широко відомий, славнозвісний … Український тлумачний словник
світовий — I а/, е/. 1) розм. Прикм. до світ I 1). 2) Стос. до світу (див. світ I 2)). || Який буває на світанку. •• Від світово/ї зорі/ до вечі/рньої з раннього ранку до пізнього вечора. До зорі/ світово/ї до сходу сонця … Український тлумачний словник
славетний — (який має загальне визнання, широку славу), у[в]славлений, прославлений, знаменитий, славнозвісний, славний, у[в]сеславний, високославний, широкославний; світовий, світославний (визнаний у світі) Пор. видатний … Словник синонімів української мови
